Последние Новости

10.12.2018
Eurolab благодарит детского онкогематолога Prof. Atila Tanyeli за бесплатные консультации подробнее
10.12.2018
Аптечка для зимнего отдыха подробнее
03.12.2018
Генетичне визначення спорідненості в Євролаб. Нетипові зразки для аналізу подробнее

Генетичне визначення спорідненості в Євролаб. Нетипові зразки для аналізу


03.12.2018

Сьогодні важко знайти людину, яка не чула фраз «ДНК-аналіз», «експертиза ДНК» чи «генетичний аналіз». Ці методи увійшли в наше життя так широко і міцно, що навіть у реаліті-шоу по телебаченню все частіше кульмінацією програми є оголошення результатів тестів ДНК.

Для чого все це потрібно? Ми відкинемо зараз медичну складову, аналіз сумісності геномів батьків, аналіз спадкових хвороб. В першу чергу, аналіз генетичної спорідненості потрібен для визначення простого питання: а чи я батько/мати цієї дитини? Не будемо розглядати аспекти психології родинного життя та взаємовідносин чоловіка і жінки. Почасту, ініціаторами таких досліджень є навіть дідусі та бабусі. Я вже не кажу про втрачених родичів, які намагаються відшукати свої корені.

Зазвичай, процедура доволі проста: людина здає свій букальний епітелій. Ми взяли ватний тампон, провели по слизовій ротової порожнини, висушили – все, зразок готовий. Але бувають виключення. Інколи потрібно, аби людина не знала, що у неї взяли такий зразок. Як це зробити? Важко не помітити, що хтось длубається у тебе в роті. І ось тут на перше місце виходять нестандартні зразки.

Волосся

Будь хто, якщо дивився серіал CSI, знає – найкраща знахідка криміналіста, після відбитків пальців саме волосся! Крім того, волосся можна отримати так, аби не знала «певна» персона. Проте існує дуже розповсюджена помилка – волосся відрізають. Запам’ятайте – відрізане волосся не придатне для аналізу ДНК. Там просто відсутні нуклеїнові кислоти. Немає їх там. Немає.

Для того, щоб визначити ДНК-профіль людини по волоссю нам потрібне волосся, що має цибулину та клітини її оболонки. Ідеал – висмикнути цю волосину! Але це є помітним. Тому підходить волосся з гребінця, щітки для волосся. Яке висмикується під час розчісування. Звісно, частина таких волосин є вже з висохлими цибулинами, які майже не містять ДНК. Але інші, зазвичай, чудово підходять для таких аналізів. Для аналізу волосся збирають у паперовий пакет. В сухому вигляді.

Нігті

Найбільш простий об’єкт для дослідження. Зазвичай, тут завжди присутні клітини верхніх шарів епітелію, які мають достатню кількість необхідної ядерної ДНК. При правильний процедурі у 90% випадків – ідеальний результат по виділенню ДНК.

Недопалки

Якщо людина, від якої нам необхідно отримати матеріал, палить – недопалок ідеальний зразок. Як правило, якщо не використовується мундштук, на фільтрі залишається той самий букальний епітелій.

Жувальна гумка

Фактично, жувальна гумка яку ми споживали 15-20 хвилин містить величезну кількість букального епітелію. Єдине, слід зважати, що гумка повинна бути максимально позбавлена смакових та ароматичних добавок. Бо ці хімічні сполуки негативно впливають на процеси виділення та ампліфікації ДНК. Тобто, все просто – чим довше жували гумку, тим кращій результат ми отримаємо.

Вушна сірка

Це прекрасний матеріал для дослідження. Практично, його можна порівняти зі зразком букального епітелію.

Зубна щітка

Теж дуже добрий матеріал для отримання зразку нуклеїнових кислот. Однак, на результативність впливає атмосфера зберігання цієї щітки. 99% зубних щіток зберігають у ванній кімнаті. Це підвищена вологість, не зважаючи ні на які витяжки. Тому там активно розвивається мікрофлора, яка може призвести до негативного результату. Проте, ефективність зубної щітки, як зразку для виділення ДНК – 70%.

Одяг

Для гарантованого отримання ДНК з одягу підходить лише білизна. Труси, майки, ліфчики, шкарпетки, чоловічі сорочки. Бо саме ці речі мають місця де у всіх людей накопичується необхідна кількість клітин різного походження, придатних для дослідження. Проте, на результат може впливати тканина. Не дуже якісні матеріали, що містять дуже яскраві, занадто хімічно активні барвники, можуть зіпсувати весь процес.

Сліди крові, сперми та інших біологічних речовин на одязі

Один з найкращих варіантів для дослідження. Проте, тут грають роль два важливих фактора. По-перше, тканина, про що ми говорили вище. По-друге, стан речей. Якщо речі зберігалися у вологій атмосфері – вірогідність позитивного результату дослідження різко зменшується.

Відбитки пальців

Багато хто вважає, що достатньо принести склянку чи фото з відбитками пальців людини, що цікавить – і фахівець легко отримає результат. Проте, це не так. Пото-жирові відбитки, або відбитки пальців – один з дуже неприємних об’єктів. У 80% випадків відбитки пальців – це саме пото-жирові виділення. Там відсутні клітини і, як наслідок, відсутній генетичний матеріал. Звісно, кожна людина це індивідуальні особливості, тому буває так, що на таких відбитках можна знайти придатні для дослідження клітини. Проте, повторюся, такі зразки – дуже непевний варіант.

Парафінові блоки, цитологічні/гістологічні препарати, клінічний матеріал

Почнемо з клінічного матеріалу, це можуть бути зразки тканин, амніотична рідина, ворсинки хоріона тощо. Зазвичай – це чудовий матеріал для отримання ДНК. Звісно, що робота з цими зразками потребує певних зусиль, але ефективність перебільшує 80%.

Інша справа гістологічні/цитологічні препарати та парафінові блоки. Це ті самі тканини, але жорстко оброблені цілим комплексом агресивних хімічних речовин. Вони дуже негативно впливають на нуклеїнові кислоти. Робота з таким матеріалом потребує значного часу. Ймовірність позитивного результату близько 60%.

Трупний матеріал, кістки

На останок розглянемо дуже специфічний матеріал. А саме – трупний. Тут багато залежить від часу отримання зразків, умов в яких був цей матеріал, ступені розкладу. Будь-яка робота з таким матеріалом зводиться до простого співвідношення – 50/50.

Один з різновидів трупного матеріалу – кістки. Defacto, це найскладніший для роботи матеріал. Оскільки, кістки захищають свій вміст міцною кальцієвою оболонкою. Для досліджень підходять не всі кістки, тут потрібні трубчасті кістки, або зуби. Попри все – це надскладний матеріал, ймовірність отримання ДНК з такого матеріалу – менше 30%.

На завершення хочу підсумувати. Будь-яка, навіть найскладніша проблема, має своє вирішення. Проте, строки цього вирішення можуть відрізнятися від стандартних ситуацій. Інколи варто згадати стару приказку – «хто спішить, той людей смішить».

Автор Юрій Леонов, провідний спеціаліст з біотехнологій